Телефон: +7 (383)-202-16-86

Статья опубликована в рамках: XXIV Международной научно-практической конференции «Личность, семья и общество: вопросы педагогики и психологии» (Россия, г. Новосибирск, 06 февраля 2013 г.)

Наука: Педагогика

Секция: Общая педагогика, история педагогики и образования

Скачать книгу(-и): Сборник статей конференции

Библиографическое описание:
Эмирильясова С.С. ТРАНСЛЯЦИЯ И ТРАНСФОРМАЦИЯ ГЕНДЕРНЫХ СТЕРЕОТИПОВ В УКРАИНСКОЙ ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ПРЕССЕ НАЧАЛА XI СТОЛЕТИЯ (НА МАТЕРИАЛЕ ЖУРНАЛОВ«ПАНІ ВЧИТЕЛЬКА», «ІМІДЖ СУЧАСНОГО ПЕДАГОГА») // Личность, семья и общество: вопросы педагогики и психологии: сб. ст. по матер. XXIV междунар. науч.-практ. конф. Часть I. – Новосибирск: СибАК, 2013.
Проголосовать за статью
Дипломы участников
У данной статьи нет
дипломов
Статья опубликована в рамках:
 
 
Выходные данные сборника:

 

 

ТРАНСЛЯЦИЯ И ТРАНСФОРМАЦИЯ ГЕНДЕРНЫХ СТЕРЕОТИПОВ В УКРАИНСКОЙ ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ПРЕССЕ НАЧАЛА XI СТОЛЕТИЯ (НА МАТЕРИАЛЕ ЖУРНАЛОВ«ПАНІ ВЧИТЕЛЬКА», «ІМІДЖ СУЧАСНОГО ПЕДАГОГА»)

Эмирильясова  Сусанна  Сеитбиляловна

преп.  каф.  английской  филологии,  РВУЗ  «Крымский  инженерно-педагогический  университет»,  г.  Симферополь

E-mail:  emirilyasova@mail.ru

 

Одним  из  основополагающих  факторов  воспитания  и  просве­щения  социума  является  педагогическая  пресса  —  специализиро­ванная  периодика  по  вопросам  воспитания  и  образования,  целевым  назначением  которой  является  просвещение  лиц,  занимающихся  воспитательной  и  образовательной  деятельностью,  в  области  педагогики  [1,  с.  3].

Целевая  аудитория  является  важной  составляющей  данного  направления  прессы.  Она  представлена  различными  социальными  группами,  извлекающими  информацию  воспитательного  и  научного  характера  непосредственно  со  страниц  педагогических  журналов  и  газет.  В  связи  с  этим  представляется  актуальным  анализ  педагогической  прессы  с  точки  зрения  подачи  социально  значимой  информации. 

Большинство  представителей  общества  являются  читателями  педагогической  прессы,  среди  которых  социальные  работники,  педагоги,  дети,  родители,  работники  дошкольных  учреждений,  ученые,  студенты,  гувернеры  и  т.  д.  Названные  социальные  группы  являются  потребителями  информации,  изложенной  на  страницах  изданий.  Целевая  группа  педагогической  прессы  не  только  знакомится  с  представленной  информацией,  но  и  имеет  свойство  генерировать  ответы  на  актуальные  вопросы  по  данной  теме,  тем  самым  оказывая  воздействие  на  редакционный  коллектив  издания.  Таким  образом,  «новое  знание»  частично  или  полностью  реализуется  в  модели  коммуникации  и  взаимодействия  адресата  и  адресанта.

Педагогическая  пресса  зачастую  отражает  суть  новых  идей  в  динамично  развивающемся  обществе  и  постепенно  искореняет  устаревшие  поведенческие  характеристики,  формируя  и  корректируя  уже  устоявшиеся  догмы. 

Одной  из  глобальных  проблем,  часто  обсуждаемых  на  страницах  педагогических  изданий,  является  проблема  гендерной  стереоти­пизации.  Целью  настоящей  публикации  является  освещение  проблем  трансляции  и  трансформации  гендерных  стереотипов  на  материале  украинских  журналов  «Пані  Вчителька»  и  «Імідж  сучасного  педагога».  Под  гендерными  стереотипами  понимаются  культурно  и  социально  обусловленные  мнения  «о  качествах,  атрибутах  и  нормах  поведения  представителей  обох  полов»  [3,  с.  227]. 

Вопросы,  связанные  с  пониманием  и  переосмыслением  гендерных  стереотипов,  являются  актуальными  и  дискуссионными  для  украинского  социума.

В  начале  XXI  столетия  социальные  роли  мужчин  и  женщин  претерпевают  кардинальные  изменения,  и  общество  начинает  осво­бождаться  от  традиционных  норм  гендерного  поведения.  С  течением  времени  и  изменением  социальных  условий  происходят  модификации  в  поведении  мужчин  и  женщин,  результатом  которых  является  предоставление  им  возможности  иначе  взглянуть  на  свое  «Я»  и  развить  в  себе  весь  потенциал  как  личности,  свободной  от  всех  догм  и  притязаний. 

Для  проведения  анализа  гендерных  трансляций  и  трансформаций  в  педагогической  прессе  мы  рассмотрели  журналы  «Пані  Вчителька»  и  «Імідж  сучасного  педагога»,  изданных  в  начале  XXI  в.  Именно  в  это  время  происходят  наиболее  яркие  изменения  полоролевых  характеристик,  присущих  мужчинам  и  женщинам. 

В  анализируемых  педагогических  изданиях  наблюдаются  две  тенденции: 

1.трансляция  гендерных  стереотипов,  рассматривающая  использование  контекстов,  популяризирующих  гендерные  стереотипы;

2.трансформация  гендерных  стереотипов,  изучающая  исполь­зование  контекстов,  развенчивающих  гендерные  стереотипы;

Рассмотрим  каждую  тенденцию.

Трансляция  гендерных  стереотипов

Таблица  1.

Транслирование  гендерных  стереотипов в  педагогической  прессе  Украины

Название  гендерных  стереотипов

Пример

1. 

«мужчина  —  культура,  женщина  —  природа»

За  Арістотелем,  наприклад,  жінка  не  може  брати  рівну  із  чоловіком  участь  у  житті  суспільства.  Не  тому,  що  її  ущемляють.  Просто  влаштована  якось  не  так,  загалом,  другий  сорт.  А  стародавні  китайці  ще  далі  пішли:  міркуючи  про  два  світові  початки,  темний  (інь)  і  світлий  (янь),  вони  асоціювали  їх  із  чоловіком  і  жінкою.  Світлий  початок  означав  схід  сонця,  небо,  твердість,  силу,  чоловічу  міць.  Початок  темний  —  символ  заходу,  місяця,  землі,  ночі,  м’якості,  гнучкості,  слабості,  одним  словом  —  жінки.  Тай  християнство  нашу  сестру  не  жалує  —  з  ребра  чоловіка  ми  створені,  отже,  ні  мозоку  не  маємо,  ні  душі.  Кістка  є  кістка,  що  з  неї  візьмеш?  («Пані  Вчителька»,(№  8  (9),  2007);

Ми  ж  живемо  в  світі,  структурованному  за  чоловічими  принципами.  Саме  “чоловіча  цивілізація”  з  її  культом  сили  і  лідерства  за  будь-яку  ціну,  гендерною  нерівністю  народила  проблеми,  що  поставили  під  сумнів  саме  виживання  людства  («Імідж  сучасного  педагога»,  5  (44),  2004  р.);

2.

«женщины  эмоциональнее,  чем  мужчины» 

Будні  вчителя  насичені  стресовими  ситуа­ціями,  переважна  більшість  представників  цієї  професії  —  жінки  з  їх  підвищеною  емоційністю,  рухомою  психікою,  бурхливими  емоційними  реакціями,  тож  не  дивно,  що  багато  вчительок  палять,  і  пристрастились  вони  до  цієї  звички  саме  на  роботі  в  школі  («Пані  Вчителька»,  (№  4  (5),  2007);

3.

«четкое  разделение  обязанностей  по  дому  на  «мужские»  и  «женские»»

Імператриця  Марія  Федорівна  гуманно-суспільні  завдання,  поставлені  Катериною  I,  замінила  більш  вузькими,  чисто  жіночими,  зробивши  акцент  на  повній  залежності  жінки  від  чоловіка  й  на  призначенні  жінки  як  досконалої  швачки,  ткалі  та  куховарки,  що  ділить  своє  існування  між  кухнею,  дитячою,  льохом,  коморою,  двором  і  садом  («Пані  Вчителька»  ,  №  8  (9),  2007  р.);

4.

«женщина  одна  не  в  силах  воспитать  мальчика  «настоящим  мужчиной»»

Як  аргументи  наводиться  те,  що  жінка  не  може  навчити  хлопчиків  новаторства,  сміливості,  самостійності,  бо  за  своєю  природою  вона  —

хранителька  традиційності,  стереотипів  обережності  («Пані  Вчителька»,  №  1  (1),  2007  р.);

 

 

Материал  исследования  дает  основания  констатировать,  что  доминирующую  позицию  все  еще  занимают  гендерные  трансляции.

Однако  с  наступлением  нового  тысячелетия  в  украинском  социуме  произошел  если  не  кардинальный,  то  вполне  существенный  перелом  установленных  норм  гендерного  поведения:  переход  гендерных  трансляций  в  гендерные  трансформации.

Таблица  2.

Трансформирование  гендерных  стереотипов

Традиционный  гендерный  стереотип

Трансфор­мированный

гендерный

стереотип

Пример

1.

«женщина  может  занимать  руководящую  должность  в  профессиях,  относящихся  к  сфере  обслуживания»

«женщина  может  занимать  руководящую  должность  в  профессиях,  относящихся  к  различным  сферам»

Виконуючи  багато  років  переважно  обслуговуючі  функції,  сьогодні  жінка-керівник,  де  б  вона  не  працювала  —  у  школі,  парламенті,  бібліографічному  відділі  музично-театральної  бібліотеки,  керувала  цирком  або  судоремонтним  заводом,  вона  гідно  справляється  з  керівництвом,  успішна  і  компетентна  у  своїй  сфері  («Пані  Вчителька»,  №  1(1),  січень,  2007  р.); 

Українське  суспільство  ще  залишаеться  сексистьким.  У  нас  і  досі  свідомо  і  несвідомо  чоловіки  і  жінки  налаштовані  на  домінантне  становище  чоловіків,  що  передбачає  розподіл  ролей  на  “чоловічі”  і  “жіночі”,  де  чоловіки  ототожнюються  з  соціально  значущими,  а  жінка  з  тими,  що  обслуговують  («Імідж  сучасного  педагога»,  5  (44),  2004  р.);

2.

«женщина  — 

руководитель  эмоциональна» 

«женщина  —

руководитель  не  только  эмоциональна,  но  и  рациональна»

Жінка-керівник  у  школі  повинна  відрізнятися  великою  гнучкістю  і  дипломатичністю,  які  дозволяють  їй  правильно  взаємодіяти  як  з  колегами,  так  і  з  учнями  («Пані  Вчителька»,  №  1(1),  січень,  2007  р).

3.

«мужчина  — 

культура,  женщина  —  природа» 

«мужчина  — 

культура,  женщина  —  культура»

Якщо  дотепер  успіх  жінки  у  політиці,  мистецтві,  бізнесі  або  в  освіті  розглядався  як  виняток  із  правил,  то  швидкість,  з  якою  жінки  сьогодні  просуваються  вгору,  говорить  про  те,  що  вони  готові  брати  на  себе  відповідальність  і  сміливість  вирішувати  всі,  здавалося  б,  до  недавнього  часу,  чоловічі  питання  та  успішно  їх  реалізовувати  («Пані  Вчителька»,  №  1(1),  2007  р.).

Потрібно,  щоб  у  всіх  законах  було  відображено  і  жіноче  бачення  проблем  суспільства:  охорона  материнства  і  дитинства,  здоров’я  жінки  т.  ін.  Саме  для  того,  щоб  права  жінок  були  забез­печені  реально  у  всіх  сферах  життя,  вони  і  повинні  об’єднуватись  («Імідж  сучасного  педагога»,  5  (44),  2004  р.);

4.

«четкое  разделение  обязанностей  по  дому  на  «мужские»  и  «женские»»

«женщина  может  занимать  руководящую  должность»

У  сучасній  сім’ї  поступово  зникає,  втрачає  значення  стереотипний  розподіл  ролей  на  чоловічі  і  жіночі.  В  зв’язку  тим,  що  відбувається  загальна  демократизація  статево-рольових  відносин,  жінки  все  більше  входять  у  економічну,  суспільно-політичну  діяльність  тощо  («Імідж  сучасного  педагога»,  8-9  (47—48),  2004  р.);

У  90-і  рр.  жінки  приходять  на  керівні  посади,  а  саме  десятиріччя  стало  десятиріччям  жінок  як  лідерів  («Імідж  сучасного  педагога»,  5  (44),  2004  р.);

Діяльність  гендерних  центрів,  проведення  гендерних  досліджень  і  буде  сприяти  змінам  суспільної  свідомості,  відмови  від  ще  стійких  у  нашому  суспільстві  негативних  стереотипів  відносно  жінок  і  чоловіків  («Імідж  сучасного  педагога»,  5  (44),  2004  р.);

 

Проведенный  анализ  журналов  «Пані  Вчителька»  и  «Імідж  сучасного  педагога»  дает  основания  сделать  следующие  выводы:

1.Несмотря  на  демократические  процессы,  происходящие  в  украинском  социуме:  на  принятые  в  2005  году  Закон  Украины  «Про  забезпечення  рівних  прав  та  можливостей  жінок  і  чоловіків»,  трансляция  гендерных  стереотипов  в  педагогической  прессе  все  еще  сохраняются.

2.Опираясь  на  приведенные  примеры  трансформаций,  можно  с  уверенностью  сказать,  что  мы  живем  в  эпоху  «вымирания»  (иско­ренения)  актуальных  несколько  десятилетий  назад  предопределённых  гендерных  «штампов»:  мужское  властвование  и  женская  покорность  постепенно  трансформируются  в  гендерный  паритет,  который  свидетельствует  о  высоком  уровне  демократизации  социума,  а  также  степени  его  цивилизованности.

3.Трансформированные  педагогической  прессой  гендерные  роли  создают  условия  для  переосмысления  сложившихся  норм  и  представлений  о  мужском  и  женском  статусах  в  Украине  XXI  столетия.

Для  нового  поколения  строгая  приверженность  к  полоролевым  моделям  уже  сейчас  представляет  собой  «пережиток»  прошлого,  в  то  время  как  их  родители  жили  и  воспитывались  в  «ежовых  рукавицах»  гендерной  стереотипизации.

 

Список  литературы:

  1. Азарная  М.А.  Педагогическая  пресса  в  России  во  второй  половине  XIX  в.:  генезис,  предметно-тематические  и  структурно-функциональные  особенности:  дис.  кандидата  фил.  наук.  Ставрополь,  2006.  —  177  с.
  2. Зростання  самосвідомості  українського  жіноцтва/  І.  Шупик  //Імідж  сучасного  педагога.  2004.  №  5  (44).  С.  3—7.
  3. Кирилина  А.В.  Гендерные  исследования  в  лингвистике  и  теория  коммуникации/  Кирилина  А.В.  М.:  «Российская  политическая  энциклопедия»  РОССПЭИ,  2004.  —  252  с.
  4. Невинні  слабкості  слабої  статі.  /  Ю.  Тараненко//  Пані  Вчителька.  2007.  №  4  (5).  С.  15—17.
  5. Узгодженість  у  роботі  сім’ї  та  спеціальної  школи  з  статево-рольового  виховання  дітей/В.  Левицький//Імідж  сучасного  педагога.  2004.  №  8—9  (47—48).  С.  93—97.
  6. У  школи  жіноче  обличчя?  За  і  проти  жіночого  виховання  /  О.  Адам//  Пані  Вчителька.  2007.  №  1  (1).  С.  7—12.
  7. Шляхетне  минуле  жіночої  освіти.  До  чого  готувати  сучасну  дівчинку:  до  успішної  кар’єри  чи  до  щасливого  шлюбу?  /  Н.  Шубенко//  Пані  Вчителька.  2007.  №  8  (9).  С.  24—27.
Проголосовать за статью
Дипломы участников
У данной статьи нет
дипломов

Оставить комментарий

Уважаемые коллеги, издательство СибАК с 30 марта по 5 апреля работает в обычном режиме