Статья опубликована в рамках: XXIV Международной научно-практической конференции «Личность, семья и общество: вопросы педагогики и психологии» (Россия, г. Новосибирск, 06 февраля 2013 г.)
Наука: Педагогика
Секция: Общая педагогика, история педагогики и образования
Скачать книгу(-и): Сборник статей конференции
- Условия публикаций
- Все статьи конференции
дипломов
ТРАНСЛЯЦИЯ И ТРАНСФОРМАЦИЯ ГЕНДЕРНЫХ СТЕРЕОТИПОВ В УКРАИНСКОЙ ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ПРЕССЕ НАЧАЛА XI СТОЛЕТИЯ (НА МАТЕРИАЛЕ ЖУРНАЛОВ«ПАНІ ВЧИТЕЛЬКА», «ІМІДЖ СУЧАСНОГО ПЕДАГОГА»)
Эмирильясова Сусанна Сеитбиляловна
преп. каф. английской филологии, РВУЗ «Крымский инженерно-педагогический университет», г. Симферополь
E-mail: emirilyasova@mail.ru
Одним из основополагающих факторов воспитания и просвещения социума является педагогическая пресса — специализированная периодика по вопросам воспитания и образования, целевым назначением которой является просвещение лиц, занимающихся воспитательной и образовательной деятельностью, в области педагогики [1, с. 3].
Целевая аудитория является важной составляющей данного направления прессы. Она представлена различными социальными группами, извлекающими информацию воспитательного и научного характера непосредственно со страниц педагогических журналов и газет. В связи с этим представляется актуальным анализ педагогической прессы с точки зрения подачи социально значимой информации.
Большинство представителей общества являются читателями педагогической прессы, среди которых социальные работники, педагоги, дети, родители, работники дошкольных учреждений, ученые, студенты, гувернеры и т. д. Названные социальные группы являются потребителями информации, изложенной на страницах изданий. Целевая группа педагогической прессы не только знакомится с представленной информацией, но и имеет свойство генерировать ответы на актуальные вопросы по данной теме, тем самым оказывая воздействие на редакционный коллектив издания. Таким образом, «новое знание» частично или полностью реализуется в модели коммуникации и взаимодействия адресата и адресанта.
Педагогическая пресса зачастую отражает суть новых идей в динамично развивающемся обществе и постепенно искореняет устаревшие поведенческие характеристики, формируя и корректируя уже устоявшиеся догмы.
Одной из глобальных проблем, часто обсуждаемых на страницах педагогических изданий, является проблема гендерной стереотипизации. Целью настоящей публикации является освещение проблем трансляции и трансформации гендерных стереотипов на материале украинских журналов «Пані Вчителька» и «Імідж сучасного педагога». Под гендерными стереотипами понимаются культурно и социально обусловленные мнения «о качествах, атрибутах и нормах поведения представителей обох полов» [3, с. 227].
Вопросы, связанные с пониманием и переосмыслением гендерных стереотипов, являются актуальными и дискуссионными для украинского социума.
В начале XXI столетия социальные роли мужчин и женщин претерпевают кардинальные изменения, и общество начинает освобождаться от традиционных норм гендерного поведения. С течением времени и изменением социальных условий происходят модификации в поведении мужчин и женщин, результатом которых является предоставление им возможности иначе взглянуть на свое «Я» и развить в себе весь потенциал как личности, свободной от всех догм и притязаний.
Для проведения анализа гендерных трансляций и трансформаций в педагогической прессе мы рассмотрели журналы «Пані Вчителька» и «Імідж сучасного педагога», изданных в начале XXI в. Именно в это время происходят наиболее яркие изменения полоролевых характеристик, присущих мужчинам и женщинам.
В анализируемых педагогических изданиях наблюдаются две тенденции:
1.трансляция гендерных стереотипов, рассматривающая использование контекстов, популяризирующих гендерные стереотипы;
2.трансформация гендерных стереотипов, изучающая использование контекстов, развенчивающих гендерные стереотипы;
Рассмотрим каждую тенденцию.
Трансляция гендерных стереотипов
Таблица 1.
Транслирование гендерных стереотипов в педагогической прессе Украины
|
№ |
Название гендерных стереотипов |
Пример |
|
1. |
«мужчина — культура, женщина — природа» |
За Арістотелем, наприклад, жінка не може брати рівну із чоловіком участь у житті суспільства. Не тому, що її ущемляють. Просто влаштована якось не так, загалом, другий сорт. А стародавні китайці ще далі пішли: міркуючи про два світові початки, темний (інь) і світлий (янь), вони асоціювали їх із чоловіком і жінкою. Світлий початок означав схід сонця, небо, твердість, силу, чоловічу міць. Початок темний — символ заходу, місяця, землі, ночі, м’якості, гнучкості, слабості, одним словом — жінки. Тай християнство нашу сестру не жалує — з ребра чоловіка ми створені, отже, ні мозоку не маємо, ні душі. Кістка є кістка, що з неї візьмеш? («Пані Вчителька»,(№ 8 (9), 2007); Ми ж живемо в світі, структурованному за чоловічими принципами. Саме “чоловіча цивілізація” з її культом сили і лідерства за будь-яку ціну, гендерною нерівністю народила проблеми, що поставили під сумнів саме виживання людства («Імідж сучасного педагога», 5 (44), 2004 р.); |
|
2. |
«женщины эмоциональнее, чем мужчины» |
Будні вчителя насичені стресовими ситуаціями, переважна більшість представників цієї професії — жінки з їх підвищеною емоційністю, рухомою психікою, бурхливими емоційними реакціями, тож не дивно, що багато вчительок палять, і пристрастились вони до цієї звички саме на роботі в школі («Пані Вчителька», (№ 4 (5), 2007); |
|
3. |
«четкое разделение обязанностей по дому на «мужские» и «женские»» |
Імператриця Марія Федорівна гуманно-суспільні завдання, поставлені Катериною I, замінила більш вузькими, чисто жіночими, зробивши акцент на повній залежності жінки від чоловіка й на призначенні жінки як досконалої швачки, ткалі та куховарки, що ділить своє існування між кухнею, дитячою, льохом, коморою, двором і садом («Пані Вчителька» , № 8 (9), 2007 р.); |
|
4. |
«женщина одна не в силах воспитать мальчика «настоящим мужчиной»» |
Як аргументи наводиться те, що жінка не може навчити хлопчиків новаторства, сміливості, самостійності, бо за своєю природою вона — хранителька традиційності, стереотипів обережності («Пані Вчителька», № 1 (1), 2007 р.); |
Материал исследования дает основания констатировать, что доминирующую позицию все еще занимают гендерные трансляции.
Однако с наступлением нового тысячелетия в украинском социуме произошел если не кардинальный, то вполне существенный перелом установленных норм гендерного поведения: переход гендерных трансляций в гендерные трансформации.
Таблица 2.
Трансформирование гендерных стереотипов
|
№ |
Традиционный гендерный стереотип |
Трансформированный гендерный стереотип |
Пример |
|
1. |
«женщина может занимать руководящую должность в профессиях, относящихся к сфере обслуживания» |
«женщина может занимать руководящую должность в профессиях, относящихся к различным сферам» |
Виконуючи багато років переважно обслуговуючі функції, сьогодні жінка-керівник, де б вона не працювала — у школі, парламенті, бібліографічному відділі музично-театральної бібліотеки, керувала цирком або судоремонтним заводом, вона гідно справляється з керівництвом, успішна і компетентна у своїй сфері («Пані Вчителька», № 1(1), січень, 2007 р.); Українське суспільство ще залишаеться сексистьким. У нас і досі свідомо і несвідомо чоловіки і жінки налаштовані на домінантне становище чоловіків, що передбачає розподіл ролей на “чоловічі” і “жіночі”, де чоловіки ототожнюються з соціально значущими, а жінка з тими, що обслуговують («Імідж сучасного педагога», 5 (44), 2004 р.); |
|
2. |
«женщина — руководитель эмоциональна» |
«женщина — руководитель не только эмоциональна, но и рациональна» |
Жінка-керівник у школі повинна відрізнятися великою гнучкістю і дипломатичністю, які дозволяють їй правильно взаємодіяти як з колегами, так і з учнями («Пані Вчителька», № 1(1), січень, 2007 р). |
|
3. |
«мужчина — культура, женщина — природа» |
«мужчина — культура, женщина — культура» |
Якщо дотепер успіх жінки у політиці, мистецтві, бізнесі або в освіті розглядався як виняток із правил, то швидкість, з якою жінки сьогодні просуваються вгору, говорить про те, що вони готові брати на себе відповідальність і сміливість вирішувати всі, здавалося б, до недавнього часу, чоловічі питання та успішно їх реалізовувати («Пані Вчителька», № 1(1), 2007 р.). Потрібно, щоб у всіх законах було відображено і жіноче бачення проблем суспільства: охорона материнства і дитинства, здоров’я жінки т. ін. Саме для того, щоб права жінок були забезпечені реально у всіх сферах життя, вони і повинні об’єднуватись («Імідж сучасного педагога», 5 (44), 2004 р.); |
|
4. |
«четкое разделение обязанностей по дому на «мужские» и «женские»» |
«женщина может занимать руководящую должность» |
У сучасній сім’ї поступово зникає, втрачає значення стереотипний розподіл ролей на чоловічі і жіночі. В зв’язку тим, що відбувається загальна демократизація статево-рольових відносин, жінки все більше входять у економічну, суспільно-політичну діяльність тощо («Імідж сучасного педагога», 8-9 (47—48), 2004 р.); У 90-і рр. жінки приходять на керівні посади, а саме десятиріччя стало десятиріччям жінок як лідерів («Імідж сучасного педагога», 5 (44), 2004 р.); Діяльність гендерних центрів, проведення гендерних досліджень і буде сприяти змінам суспільної свідомості, відмови від ще стійких у нашому суспільстві негативних стереотипів відносно жінок і чоловіків («Імідж сучасного педагога», 5 (44), 2004 р.); |
Проведенный анализ журналов «Пані Вчителька» и «Імідж сучасного педагога» дает основания сделать следующие выводы:
1.Несмотря на демократические процессы, происходящие в украинском социуме: на принятые в 2005 году Закон Украины «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», трансляция гендерных стереотипов в педагогической прессе все еще сохраняются.
2.Опираясь на приведенные примеры трансформаций, можно с уверенностью сказать, что мы живем в эпоху «вымирания» (искоренения) актуальных несколько десятилетий назад предопределённых гендерных «штампов»: мужское властвование и женская покорность постепенно трансформируются в гендерный паритет, который свидетельствует о высоком уровне демократизации социума, а также степени его цивилизованности.
3.Трансформированные педагогической прессой гендерные роли создают условия для переосмысления сложившихся норм и представлений о мужском и женском статусах в Украине XXI столетия.
Для нового поколения строгая приверженность к полоролевым моделям уже сейчас представляет собой «пережиток» прошлого, в то время как их родители жили и воспитывались в «ежовых рукавицах» гендерной стереотипизации.
Список литературы:
- Азарная М.А. Педагогическая пресса в России во второй половине XIX в.: генезис, предметно-тематические и структурно-функциональные особенности: дис. кандидата фил. наук. Ставрополь, 2006. — 177 с.
- Зростання самосвідомості українського жіноцтва/ І. Шупик //Імідж сучасного педагога. 2004. № 5 (44). С. 3—7.
- Кирилина А.В. Гендерные исследования в лингвистике и теория коммуникации/ Кирилина А.В. М.: «Российская политическая энциклопедия» РОССПЭИ, 2004. — 252 с.
- Невинні слабкості слабої статі. / Ю. Тараненко// Пані Вчителька. 2007. № 4 (5). С. 15—17.
- Узгодженість у роботі сім’ї та спеціальної школи з статево-рольового виховання дітей/В. Левицький//Імідж сучасного педагога. 2004. № 8—9 (47—48). С. 93—97.
- У школи жіноче обличчя? За і проти жіночого виховання / О. Адам// Пані Вчителька. 2007. № 1 (1). С. 7—12.
- Шляхетне минуле жіночої освіти. До чого готувати сучасну дівчинку: до успішної кар’єри чи до щасливого шлюбу? / Н. Шубенко// Пані Вчителька. 2007. № 8 (9). С. 24—27.
дипломов
Оставить комментарий